От і закінчується золота осінь, кожен подих вітру полишає по собі шлейф з жовтогарячого та багряного листя. Але ж осінь – це не тільки привід помилуватися природою, а й нагода попрацювати. Тож підопічні озброїлися граблями та мітлами, щоб прибрати територію будинку-інтернату. День видався напрочуд сонячним і охочі з натхненням працювали. Згрібали різнобарвне листя, підопічні не лише працювали, а й проводили час із задоволенням: жартували, ділилися своїми спогадами. Час промайнув, як одна мить, а око радували нагребені купи…